Особливості нового кримінального процесуального закону

kpkЗ 20 листопада 2012 року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України, який ввів низку особливостей в  судову та слідчу процедуру, що породило численні його оцінки з боку юристів, політиків, експертів тощо.

Нововведення згідно з новим КПК

1) Передбачена декриміналізація иа криміналізація ряду адміністративних правопорушень.

2) Створено Єдиний реєстр досудових розслідувань.  Для початку досудового розслідування слідчий, прокурор негайно, після отримання заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення обставин, з будь-якого джерела, які можуть свідчити про його вчинення, зобовязаний внести відповідні дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань(тобто зареєструвати заяву) і почати розслідування. Кожен слідчий отримує персональний електронний ключ для входу в систему.  Розслідування розпочинається без відкриття кримінального провадження, а заявник автоматично стає потерпілим, минаючи всі стадії слідства і збору доказів, які існували до цього.

Отже,  за попереднім КПК  була одна проблема: міліція і прокуратура ігнорували заяви громадян. А за новим КПК інша: будуть реєструвати абсолютно все без мінімальної перевірки суті заяви.  Тобто цілком ймовірна можливість надходження заяв від пильних сусідів чи скривджених родичів, які чогось не поділили.

3) З’являється суд присяжних.  Однак, те що в документі названо судом присяжних – це 3 народні засідателі при суддях. Це суд для особливих випадків, зокрема, ним розглядаються виключно справи, які повязані з довічним позбавленням волі.

4) Буде створено державне бюро розслідувань. Це такий орган, до якого перейде розслідування злочинів вчинених високопосадовцями, суддями, співробітниками правоохоронних органів тощо. На його створення відведено близько п’яти років.

5) Обрано слідчих суддів. Визначення цього поняття містить п.18 ст.3 КПК України.  Отже, слідчий суддя –  суддя суду першої інстанції до повноважень якого належить здійснення судовго контролю за дотриманням прав, свобод та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні.

6) Надається можливість внесення застави. Безперечно дуже позитивний момент, якщо він не залишиться просто на папері.  Оскільки, не визначено чіткого механізму реалізації цієї норми, то це питання є широким полем для суддівського розсуду.

7) Передбачено новий запобіжний захід – домашній арешт. Ще один позитив, який надає можливість уникнути досудового ув’язнення. Такий запобіжний захід може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

8) Скасування додаткового розслідування. Тепер Феміда, не зможе передавати на дорозслідування справи. Очікувалося, що це збільшить кількість виправдовувальних вироків. Але виникає питання – до якої кількості безпідставно засуджених або безпідставно виправданих це призведе?
Правоохоронці переконані: Україні необхідно повернути інститут перегляду справ, адже у разі помилкового засудження дорозслідування буде неможливим.

9) Забезпечено можливості показання з чужих слів. По суті це розповідь в будь-якій формі про якийсь факт зі слів іншої особи. Причому суд має право визнати цей доказ допустимим без можливості допиту цієї іншої особи!  Це може призвести до того, що особу буде обмовлено у скоєнні злочину без можливості перевірити зазначені показання, адже, першоджерела може не бути в живих чи з інших вагомих причин не буде можливості підтвердити показання.

10) Захисником в суді може бути лише професійний адвокат (особа, внесена до Єдиного реєстру адвокатів і адвокатських об’єднань). З одного боку, це надає державі реальну можливість забезпечити безоплатний захист громадянам, а також впливати на якість наданих послуг. З іншого боку,  вже зараз відчутним є подорожчання адвокатських послуг, тому значна кількість осіб, яким держава не надасть правової допомоги, не зможуть забезпечити її собі самі. А бачитися з рідними, які позиціонують себе як захиснити стало також неможливим.

11) Можливість працювати в режимі відеоконференції. Зокрема, передбачене дороге технічне переоснащення судів.

12) Регламентовано значне розширення судових повноважень і зменшення прокурорських. Зокрема, лише суд може прийняти рішення про накладення арешту на майно, обшук чи обрання запобіжного заходу.

13) Узаконено угоду про визнання винуватості та спрощене провадження.  Основним плюсом є скорочення часу досудового розслідування, судового розгляду та розвантаження місць попереднього тримання. Проте така норма викликає і низку мінусів. Наприклад, не зрозуміло, в яких категоріях справ можуть укладатися такі угоди, критерії  їх укладання та які обставини при цьому повинен брати до уваги прокурор. Виникають побоювання зловживання положеннями цього інституту з боку слідчого, прокурора чи судді.

14) Легітимізовано угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним.

15) Введено правило «Міранди», тобто правоохоронці при затриманні негайно повинні інформувати затриманого про його права і причину затримання.

Отже, новий КПК є досить неоднозначним. Він містить як низку прогресивних положень та статтей, так і негативних.  Проте юристи наголошують, що тепер міліціонер матиме більше приводів для затримання громадян. Тому радять пересічним громадянам бути обережними і мати при собі, особливо під час нічних прогулянок, паспорт або інший документ, що засвідчує особу.

Залишити свій коментар

Пошук по сайту